КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАЦІЇ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ РІВНЯ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті розглянуто інтеграцію генеративного штучного інтелекту (ГШІ) у процес розвитку інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) учнів базової середньої освіти. Підкреслено актуальність створення концептуальної моделі, що поєднує педагогічні, когнітивні, те�

нологічні та етичні виміри й спирається на рамку DigComp 2.2 та рекомендації UNESCO. Формулювання проблеми. ІЦК стає ключовою у цифровому суспільстві, однак традиційні під�

оди в школі не забезпечують належного рівня її формування. Учні відчувають складнощі у пошуку та критичному аналізі інформації, а освітній процес потребує індивідуалізації та ширшого використання цифрови�

засобів. Поширення ГШІ актуалізує необ�

ідність концептуального його впровадження з ура�

уванням педагогічної доцільності, етики та безпеки. Матеріали і методи. Використано аналіз наукової й методичної літератури, міжнародни�

документів з цифрової грамотності, результати педагогічного спостереження та контент-аналіз освітні�

практик. Для побудови моделі застосовано метод моделювання і структурно-функціональний аналіз, що дозволив визначити взаємозв’язки між її складниками. Результати. Розроблено концептуальну модель інтеграції ГШІ у розвиток ІЦК учнів, яка має багаторівневу реалізацію. На рівні учня – персоналізація освітні�

траєкторій, чат-боти, системи рекомендацій, розвиток критичного мислення; на рівні вчителя – оптимізація рутинни�

завдань, аналіз досягнень, створення індивідуальни�

планів; на рівні управління – аналітика для прогнозування результатів і корекції програм; на суспільному рівні – вирішення питань доступності, за�

исту дани�

, подолання алгоритмічної упередженості. Модель о�

оплює цільовий, суб’єктно-об’єктний, змістовий, те�

нологічний, методичний, організаційний, етичний і результативно-оцінювальний складники, що формують цілісну систему. Висновки. Інтеграція ГШІ у навчання відкриває нові можливості для розвитку критичного мислення, цифрової творчості та автономії учнів. Модель має теоретичну й практичну значущість, може бути використана для оновлення освітні�

стандартів, створення методични�

матеріалів і програм підвищення кваліфікації педагогів. Її реалізація сприяє формуванню готовності школярів до усвідомленої взаємодії з інтелектуальними те�

нологіями в умова�

цифрової трансформації.